 |
Перші екскременти Народної Ради або революційний унітаз в дії |
Ой, ти гой єсі, той ,що вилупив Народну Раду, старий пердуняка!
Ой, ти ,растєкася мислєю по дрєву, той видатний політичний діячу!
Ой, ти, йопсєль - мопсєль, той любитель молодичок і бажано з сусіднього району, бо в цьому тобі ніхто вже не дасть!
Ой, ти, єдріт-мадріт, АтЄц і вдАхновітЄль кампанії а-ля "ой не треба нам і хліба, тільки нашого пішака на ситі місця!"
Саме для тебе, звучить гребінківська народно-радівська пісня " Гуд бай, мой мальчік!"
Саме тобі впхнуло пір"їну в зад і пустило за пирятинським вітром твоє дітище...
Смішно? Та ні. Страшно.
Бо , коли створюється радикальна купка бродяг з уявними повноваженнями, треба чітко розуміти, що їм треба і пожерти, і покакати.
Саме ти, величний сонцеликий непотопляємий вічно-молодий держслужбовець і політичний діячу, став обідом для революціонерів.
А через певний час - революційним екскрементом.
Така фізіологія. І проза життя.
Мені особисто не радісно від таких подій. Принаймі ти, сідовласий дідусю, був не самою одіозною фігурою в районному осередку партії боксера.
Але кнопку революційного унітазу вже натиснуто.
Під шум вже всім відомого дзюркоту і стройного хору голосів "народних районних радівських обранців", тебе змивають, як непотріб, як продукт життєдіяльності революційного оганізму.
"Гуд бай, мой мальчік!..Гуд бай, мой мілєнькій..!" Твоя Гребінка тебе взула "по саме здрастуйте".
Мораль така: незабаром всі побачать, кого зжеруть і змиють в нужник наступним.
Шоу тільки починається....
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
