 |
Як народна рада парується з районною. Що ж у них народиться?:)" |
Є така класна ультранова українська сучасна пісня з літературним текстом "Бляха-муха це капєц, це капєц-пєц..!"
Саме такими словами можна описати цирк на дроті, який анонсували, як зустріч з кандидатами на посаду голови Гребінківської райдержадміністрації.
Самодіяльністю перло через усі дірки, починаючи з примітивних написів ХлАмастЄром "Нам не треба чужака" і закінчуючи істеричним екстазом свайобного товариша тамади, по сумісництву голови Народної Ради.
Дядя Міша ДірІжОр, як завжди махав неконтрольовано своїм граблинням і базарив ніштяком. Стрибав так, наче яйця йому ошпарило кип'ятком, показував олімпійські результати по зістрибуванню із стільця і затикання помічника народного депутата, бо, звичайно ж, хвилювався, щоб розумне слово "чужаків" не завадило йому і його ляльководам обвести людей навколо пальця. І саме головне - не завадило йому збити запланований куш.
Та про все по порядку.
Ні для кого вже не секрет, що з Народною Радою у нас повний провал. Те, що обіцялося, як контролюючий народний орган, який працює без претензій на посади, розлетілось на скалки і залишився голий кістяк реалій.
З Народної Ради пхають голову рда, дядя Міша - дІрІжОр вже спить і бачить себе заступником, двозада (тому що умудряється сидіть і в рда на зверненнях і в НР) тьотя Надя-кар'єрист уже подумки керує культурою, бідолага, так званий антикорупціоніст, аж труситься, щоб отримати хоч самий менший стільчик чиновника і чим далі в ліс, тим більше дров.
При цьому гребінчанам кидають кістку свободи слова, свободи (не знаю, якої), мовляв,нехай підгавкують, а ми своє робимо.
Голова районної ради, який у свій час (також революційний) "не за поЙтХВелі йшов у владу", лишень просміхається у жирні щоки, бо ляльководити він вміє - що не навчишся робити, аби лишень всидіти в кріслі очільника райради.
Конструктиву не було, діалогу не вийшло, тупість завадила. Ніколи не думав, що гребінчани настільки не розбираються в елементарних речах: що посада голови рда не виборна, а призначається указом президента.
Та хіба це було треба говорити? Не задля цього було перетворено зустріч з кандидатами на посаду голови рда в хамське збіговисько.
То був секс за згодою обох сторін між Народною Радою і районною. Дядя Міша-дІрІжОр то слухняно тримав свічку, то підмахував, де було домовлено, і стало гидко від цієї нікчемної пародії на вертеп.
І не можу не кинути слівце про чужака.
Останні три голови рда в Гребінці були місцеві. Що саме вони зробили "для району", ой, соррі, "з районом" видно неозброєним оком. А адміністрація як була кав'ярнею і рюмочною, так і є. І більш за все, і буде.
Якщо чесно, від себе хочу додати, що мені шкода того претендента, якого пхають, як свого. Не та він людина, що падлом буде, йому освіту треба очолювати - там він зробить більше , ніж все, щоб наші діти славили Гребінку своїми здобутками. Бо це він вміє і це в нього від Бога.
Тікайте Віталій Васильович, з того кодла, бо ви надто чиста людина, щоб вашими руками лжедрузі загрібали жар.
Дяді Міші-дІрІжОру і дяді з райради хочу розказати анекдот, який колись цитувала Ю.Тимошенко:
"Жили-були ведменик і зайчик. І любили вони один одного і ззаду, і спереду, і збоку, шалено-палко-до нестями. Та не було в них діток. Пішли вони до лікаря, та й кажуть, мовляв, і любимо, і ззаду, і спереду, і палко, і по-різному, а діток немає.. Може, неправильно любимося? А лікар і каже: все ви правильно пхаєте і випихаєте, а діток у вас немає, бо ви обидва-хлопчики."
Гребінчани, не ведіться на розіграні спектаклі доморощених артистів народно-радівських і радівських театрів! Бо за можливість покричати, яку вам дають з барського плеча ляльководи і ляльки, у вас відбирають право на гідне життя.
З дорогами, з роботою, з майбутнім.
Висновки робіть самі, а я лиш озвучив ваші думки після танцю мавпочки дяді Міші-дІрІжОра і його господаря, який міцно тримає його на повідку.
І не забувайте, що дІрІжОр працює з готовою партитурою, написаною кимось. Він просто баран, який повинен привести стадо на бойню.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
